Кожна людина залежно від характеру, поглядів, психічних особливостей виробляє власний стиль спілкування - сукупність найтиповіших ознак поведінки у цьому процесі. Під стилем педагогічного спілкування розуміють індивідуально-типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога та учнів. Стиль педагогічного спілкування - усталена система способів і прийомів, які використовує вчитель під час взаємодії з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі. У стилі спілкування відображаються особливості комунікативних можливостей учителя, характер взаємин педагога і вихованців, творча індивідуальність педагога, особливості учнівського колективу. За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на діяльність учнів, допомагає їм, реалізує інші потреби в неформальному спілкуванні. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю в учнях, викликає взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. Пасивно-позитивне ставлення фокусує увагу вчителя на вимогливості та суто ділових сто...
Публікації
Різноманітні види й способи комунікації можна поділити на три групи: усну, письмову й візуальну [1] . У свою чергу, саме спілкування можна умовно поділити на вербальне, невербальне та письмове спілкування. До невербального спілкування відносяться: мова тіла, візуальний контакт, мова жестів та ін. Види вербальної комунікації Контакт масок — формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти і враховувати особливості особистості співрозмовника. Використовуються звичні маски (ввічливості, чемності, байдужості, скромності, співчутливості тощо) — набір виразів обличчя, жестів, стандартних фраз, що дозволяють приховати дійсні емоції, відношення до співрозмовника. Світське спілкування — його суть у безпредметності, тобто люди кажуть не те, що думають, а те, що належить говорити в подібних випадках; це спілкування закрите, тому що точки зору людей на те чи інше питання не мають ніякого значення і не визначають характеру комунікаці...
Спілкування людини відбувається у конкретному соціокультурному середовищі, в якому вона засвоює згідно з традиціями та культурними цінностями етичні норми взаємодії, розвивається, формується, стає індивідуальністю. Йдеться не про абстрактного індивіда, а про конкретну людину з певною системою національно-психологічних особливостей. Досліджувати їх у міжособистісній взаємодії означає з'ясовувати суттєві характеристики, передусім національну своєрідність, конкретної культури спілкування. При цьому слід враховувати, що особливості національної культури спілкування і властивості індивідів, які становлять етнос, не тотожні. У цьому полягає відмінність між культурологічними і психологічними дослідженнями.
Людина, здатна поставити себе на місце інших людей і зрозуміти хід їхніх думок, немає необхідності турбуватися про своє майбутнє. Якщо людина вміє спонукати до діяльності інших людей, то вона реалізується в якості керівника, пише ПІНУ. Найглибшою властивістю людей можна вважати пристрасне прагнення бути оціненими по достоїнству. У Біблії сказано: «У всьому, як хочете, щоб з вами чинили люди, так чиніть і ви з ними». Людині не потрібна дешеві, нещирі лестощі, але вона пристрасно бажає реальної оцінки своїх достоїнств. Важливо дотримуватися цього золотого правила і давати іншим те, що ми хотіли б отримати від них. «В основі людської поведінки лежать потаємні бажання. Перш за все треба зрозуміти ці бажання, потім треба змусити вашого співрозмовника пристрасно чогось побажати. Той, хто зможе це зробити, завоює весь світ, а хто не зможе — залишиться на самоті » Д. Карнегі Карнегі визначив 6 правил впливу на людей через спілкування. 1) щиро ц...
Основні поняття Комунікація - це процес створення та передачі значимих повідомлень в неформальній бесіді, груповій взаємодії або публічному виступі. Цей процес включає в себе учасників, контекст, повідомлення, канали, присутність або відсутність шумів і зворотний зв'язок. Учасники - люди, що беруть участь в процесі комунікації в ролі відправників та одержувачів повідомлень. Контекст - фізичне, соціальне, історичне, психологічне та культурне оточення, в якому проходить процес комунікації. Фізичний контекст - місце розташування, умови навколишнього середовища (температура, освітлення, рівень шуму), фізична відстань між учасниками та час доби. Соціальний контекст-призначення події, а також вже існуючі взаємини між учасниками. Історичний контекст - зв'язки, що сформувалися між учасниками в попередніх комунікаційних епізодах і впливають на розуміння в поточній ситуації. Психологічний контекст - настрої і почуття, які кожен із співрозмовників привносить в сп...